Предвижу удивление читателя тезисом, вынесенным в заголовок.
Разве может быть что-либо общее у Бога с безбожием? С точки зрения самого безбожника, безусловно, что нет. С точки зрения Бога, создавшего этот мир, безусловно, что да.
Зачем же Богу понадобилась эпоха безбожия?
Хотя атеизм возник еще в Древней Греции, но активно это понятие, как самоопределение человека, не верящего ни в каких богов, стало использоваться лишь в 16-18 веках в Европе и связано с эпохой Просвещения.
Коротко можно сказать, что рационализм просвещения, основанный на здравом смысле противостоял религиозному беззаконию, фактически средневековому религиозному мракобесию.
Верующие люди настолько заблудились в своей религиозности, настолько отошли от заветов и законов Всевышнего, что последнему понадобилось кардинальное очищение, сходное со Всемирным потопом. Но интересно то, что эпохе атеизма не суждено было полностью убить веру в Бога и религиозность. И как Ной с ковчегом спасся в Великом потопе, так и вера была спасена в эпоху атеизма.
Однако благодаря атеистическому просвещению в Европе была совершена революция в научной, социальной и политической практике и мысли. Раскрепостивший от религиозных догм дух человека дал удивительные образцы открытий науки и развития общества, такие как развитие политических свобод и демократии, научного метода, рыночных механизмов.
Инерция силы атеизма, инспирированная Богом, была столь велика, что атеизм дал удивительные достижения в социальной сфере при социализме, каких еще никогда не достигало религиозное общество. Имеется в виду бесплатное образование, медицина и решение жилищного вопроса в СССР. Это те достижения, которые еще предстоят религиозному обществу.
Нечто подобное эпохе атеизма должен пережить и современный Израиль, чтобы освободиться от диктата средневекового религиозного мракобесия и очистить религию, приведя ее к нормам современности, то есть, к мессианскому общечеловеческому сознанию.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
