Як би ти жив останній день земний???
Як би ти знав, що в вічність відійдеш...
Яким би був твій день оцей... Яким???
Коли б довідався, що завтра вже помреш...
Яка була б твоя остання ніч???
В яких би роздумах тоді перебував???
Як би ти знав- це сто процентна річ
З яким би серцем ти тоді вмирав???
Ось він останній день! І ніч одна!
Куди б направив ти свої думки!
О, ця доба здалася б видатна!
А може темною здалася б навпаки...
Щоб ти робив, коли б все було так???
Останнє сонце... Місяць... Зорі всі...
Не зупинить часу того ніяк!
І бачиш знак у радузі- дузі...
І знаєш все: що так робив... Не так...
І знаєш де збрехав і обдурив...
Не раз і Небо подавало тобі знак!!!
Навіть собі ті таємниці не відкрив...
Останній день... За Небокрай думки!
І хочеться не плакать- сильно вить!!!
Життя бажав прожить би навпаки-
Часу нема... Є переходу мить...
Ти завтра відійдеш... А дітки сплять...
Дружина- чоловік... Ніхто не зна...
Що час підходить... Треба помирать...
Для них це буде сум і дивина.
Холодний піт покрив твоє чоло...
І тікає годинник... Не стає...
Ти пригадав, як добре вам було...
І пульс у скронях ще сильніше б'є!!!
Ще раз пробіг країни і міста
Пройшов народи, де ти побував
Взяв олівець, рішив писать листа
Дружині, дітям щось сказати мав...
Один єдиний вислів: "Вас - Люблю!"
Як штапм, сльоза упала і блищить!
Здається, що це сон! Не наяву...
Лише рука.... Вона чомусь тремтить...
*************************
Лишився лист... Тебе уже нема.
І знову ранок твоє місто огортає...
Життя прожив... Дарма? Чи не дарма?
Чи Бог тебе у Небі привітає???
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 2385 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
